38. Теорія міжнародних відносин як суспільно-політична наука. Предмет та об'єкт науки ТМВ.

Суспільні науки пов’язані з ТМВ як опосередковано, та к і безпосередньо. Опосередковані зв’язки здійснюються через ту чи іншу “пограничну” дисципліну, що розвинулась на межі наукових інтересів та дотично заторкує проблематику міжнародних відносин. Прямі зв’язки визначаються або близькістю об’єктів дослідження, або значним методологічним впливом на теорію міжнародних відносин.

Серед наук, які найтісніше пов’язані з ТМВ, можна визначити:

Філософію. Вона розглядає ті ж проблеми, що й ТМВ, але на значно вищому рівні абстрагування та масштабності. Концепції Августина, Гоббса, Віко, Канта, Гегеля та інших філософів завжди давали ключ до розуміння природи міжнародних відносин. Філософія є науковою основою соціології та політології, котрі впритул підходять до предмета дослідження ТМВ.

Історія пов’язана з ТМВ тому, що дослідження в ній значною мірою грунтуються н аналізі та узагальненні історичного матеріалу, пов’язаного із зовнішньою політикою, дипломатією, військовою справою, економікою, культурою тощо.

Географія пов’єзана з ТМВ, з одного боку, через географічний простір, у якому міжнародні відносини власне і відбуваються, а з іншого – через геополітику, яка, будучи близькою за предметом дослідження до ТМВ, відображає закономірності зовнішньої політики у геопросторовому аспекті.

Правознавство та економічні науки. Перше дає знання про норми міжнародного співжиття, договірно-правові основи стосунків між державами тощо, а другі – про закономірності функціонування економічних суб’єктів МВ (СП, ТНК тощо).

Найтісніші зв’язки ТМВ має з політологією та соціологією. Ці науки міждисциплінарні та гранично наближені до предмета її досліджень, оскільки перша з них вивчає діяльінсть, що має своєю метою регулювання взаємин між людьми, а друга – суспільство як цілісну систему та окремі соціальніф інститути, процеси та групи.

Особливістю ТМВ є те, що вона поступово формується як синтетична наукова дисципліна, яка у системі суспільних наук займає особливе місце. Воно визначається тим, що її виникнення на перетині наукових інтересів було пов’язане із взаємодіями між ними щодо вивчення міжнародного середовища.

Специфіка предметного поля і проблема інституціоналізації науки про міжнародні відносини.

ТMB як наука і навчальна дисципліна має багато спільного у плані досліджуваної проблематики і предметного поля з історією, політичною географією, міжнародною економікою, міжнародним правом, основами дипломатії, соціологією політики й особливо з політологією. Зокрема, сучасний дослідник М. Гуннель навіть підкреслив: "Основним предметом науки про міжнародні відносини є владні відносини... Її предмет співпадає з предметом політичної науки... Різне лише географічне поле". На нашу думку, з подібним твердженням можна погодитися тільки частково. А для цього важливо спробувати чітко визначити або хоча б окреслити предмет, коло основних питань, які вивчає наука про міжнародні відносини. Про існування такого предмета свідчить наявність цілого ряду проблем, сутність яких, при всьому багатстві взаємозв'язаного і взаємозалежного світу, не зводиться до внутрішньополітичних відносин, а має власну динаміку, дихає власним життям. Признаючи, що задовільного вирішення питання про те, як висловити цю сутність, поки не знайдено, не варто забувати, що мова йде про різні види політичної діяльності, що використовують різні засоби (наприклад: армія, військова стратегія і дипломатія в зовнішній політиці; поліція, державне право і податки - у внутрішній), мають різні можливості (якщо політика - сфера ризикованої діяльності, то в зовнішній і міжнародної політика ступінь ризику незмірно більш висока, чим у внутрішньої); здійснюються в різних середовищах (у міжнародних відносинах, які є середовищем зовнішньополітичної діяльності, немає монополії нелегитимного насильства: відповідні акції ООН далеко не спірні і легітимні по більшій частині лише для обмеженого кола членів міжнародного співтовариства).

От чому центральні поняття політології (наприклад такі, як "політична влада", "політичний процес", "політичний режим", "громадянське суспільство" і т.п.) мають специфічне значення в застосуванні до зовнішньої (міжнародного) політики, формуючи своє, відносно автономне предметне поле.

Насамперед зрозуміло, що ТMB спрямована на дослідження проблематики, яка в цілому стосується сфери міжнародної політики взагалі та зовнішньої політики держав зокрема. Мова йде про осмислення цілісного розуміння і підходу до міжнародного життя. Тільки в цьому випадку можна визначити ТMB як таку, що шукає вирішальні фактори, важелі та механізми взаємин між державами як політичними інституціями та знаходить у цих взаєминах закономірності й випадковості. З цієї точки зору, безумовно, предмет ТMB складає діяльність держав на міжнародній арені, серцевиною якої є техніка і теорія дипломатії.

Однак, так як поняття "міжнародні відносини" і "міжнародна політика" включають взаємодію не тільки держав, але й інших суб'єктів світового співтовариства, то діяльність цих акторів (серед них особливо вагому роль відіграють міжнародні організації різного масштабу і спрямування) також входить у предметне поле ТMB.

Предмет ТMB включає в себе також проблему методів аналізу зовнішньополітичної ситуації та зовнішньополітичної діяльності, дослідження змісту основних зовнішньополітичних доктрин і концепцій. Особливо важливо включення в предметне поле науки й навчальної дисципліни міжнародних відносин вивчення понять "міжнародної системи" і "міжнародного порядку". В цьому плані виховання й підготовка теоретиків і практиків зовнішньої політики та міжнародних відносин грунтується на розумінні провідної тенденції сучасної міжнародної політики. Вона полягає у подоланні конфліктно-конфронтаційного стилю і поступовому переході до глобального співробітництва. Дослідження цієї тенденції, а значить місця та ролі конфліктів і співробітництва у міжнародних відносинах - ще одна важлива складова предмету ТМВ.

Розроблювані в рамках предметного поля науки про міжнародні відносини численні поняття і категорії -- "міжнародна політика", "світовий політичний процес", "геополітика", "плюралізм суверенітетів". "баланс сил", "дипломатія", "стратегія", "переговорний процес", "національний інтерес" і багато інших -- уже збагатили інші науки та навчальні дисципліни. Особливо успішно багато подібних понять використовуються політологією при дослідженні внутрішньополітичних процесів, для аналізу внутрішньополітичних проблем. Це ще один доказ того, що ТMB постала як відносно автономна політична дисципліна, яка має свій власний предмет дослідження.

Даний факт підтверджується і такими важливими ознаками як наявність низки спеціалізованих журналів (тільки в Україні та Росії -- "Політика і час", "Международная жизнь", "Мировая экономика и международные отношения"); існування міжнародного наукового співтовариства, яке об'єднує аналітиків, теоретиків і практиків у галузі міжнародних відносин; включення ТMB до навчальних планів вищих навчальних закладів як невід'ємної частини форми та змісту вищої освіти.

У цілому мова йде про відносно молоду науку і навчальну дисципліну, хоча спроби систематизувати міжнародні взаємини сягають давнини (прикладом одного з перших досліджень у цій галузі може служити праця грецького історика Фукідіда "Історія Пелопонеської війни", яка з'явилася ще у V ст. до н.е.). Процес реального конституювання науки про міжнародні відносини як відносно самостійної дисципліни розпочинається тільки в 40-х рр. нашого століття. Якщо до цього додати, що політичні взаємодії, в тому числі й на міжнародній арені, які вивчає ТMB, є об'єктом інших дисциплін, зокрема політології, то стає зрозуміло -- говорити про остаточну інституціоналізацію науки про міжнародні відносини з точки зору її завершеності не доводиться. Розробка проблем, які стосуються самостійного теоретичного статусу науки про міжнародні відносини, буде процесом тривалим. При цьому ТMB, через спільність об'єкту своєї дисципліни, буде мати багато схожого насамперед з політологією міжнародних відносин і соціологією міжнародних відносин. Недаремно, виходячи з основних тенденцій світового розвитку, соціолог Дж. Грум вважає, що сучасне "покликання науки міжнародних відносин полягає у створенні політичної соціології глобального суспільства".